Діяльність Фонду

Презентація книги-каталогу «Крик птаха VII»

12 листопада відбулась онлайн-презентація книги-каталогу АРВМ. 

«Крик птаха VII» — це книга «про Любов і Пам’ять» —  так її назвав Володимир Мельніченко. Тут можна докладно прослідкувати усю хронологію створення Стіни, витоки рішення про її знищення, побачити всі документи, створені на її захист Велетнями української та світової культури, багаторічні спроби відновлення. У книзі опубліковано багато документів з архіву АРВМ, листи, обговорення, записи розмов сучасників, статті вчених та мистецтвознавців, фрагменти рукописів Ади Рибачук, де вона через художні образи описує події тих часів.

До друку Книгу підготували — Володимир Мельніченко та Олександр Галинський.

Формат: 70х100/8
К-сть сторінок: 383
Тираж: 500 прим.

Відео з трансляці (початок на 3:18)

______________________________

Зали прощання на Байковій горі увійшли до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва

22 вересня наказом Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Зали прощання внесені у Перелік об’єктів культурної спадщини м. Києва 

Шість місяців тому нас — команду Фонду — вразило, що ця споруда, яка входить до світових каталогів визначних архітектурних об‘єктів, попри свою беззаперечну культурну цінність досі не отримала статусу пам’ятки в Україні. І півроку Фонд працював над тим, щоб виправити це непорозуміння.

Тепер Зали прощання зайняли своє місце серед інших важливих культурних пам’яток на законодавчому рівні. І разом з цим отримали охоронний статус, який не дозволить спотворити конструкцію (нехай і ненавмисно) «капітальним ремонтом». 

Лінк на рішення

______________________________

Показ фільму «Шелест кроків» на Стіні Пам’яті 

26 серпня відбувся показ фільму «Шелест кроків» (реж. Ксенія Кравцова) на території самого Парку Пам’яті. Стрічка, у центрі якої історія життя й творчості Ади Рибачук та Володимира Мельніченка транслювалась безпосередньо на Стіну Пам’яті. Ту саму, за бетоном якої схований один з найвизначніших творів художників — горельєфи, що зображають різноманітні історії з життя людей середини ХХ століття, своєрідне послання майбутнім поколінням. 

Перед початком фільму «Шелест кроків» відбувся site-specific перформанс «Де народжується початок і кінець».
Візуально-пластичне рішення: Флора Боровик
Музичне рішення: Яна Шлябанська

Як це було — дивіться у ролику

______________________________

Сертифікат про авторське право на мозаїку «Сонце, зорі та сузір’я»

22 вересня 2020 року зусиллями Фонду було оформлено авторське право на славнозвісну мозаїку «Сонце, зорі та сузір’я», яка розміщена у басейні Палацу дітей та юнацтва м. Київ. 

Автори: Мельніченко Володимир Володимирович та Рибачук Ада Федорівна.  

У 2018—2019 рр. було проведено реконструкцію пластики та мозаїк басейну. Співавтором розпису (мозаїка) басейну «Зорі та сузір’я» запрошено художницю Інгу Леві.

______________________________

Сертифікат про авторське право на мозаїки в інтер’єрі Київського Центрального автовокзалу 

17 серпня 2020 року Фонд отримав рішення про реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва “Мозаїки в інтер’єрі Київського Центрального автовокзалу”. 

Автори: Мельніченко Володимир Володимирович та Рибачук Ада Федорівна.  

Зображення на них, за задумом авторів, створюють особливе передчуття подорожі, відкриття нових місць і міст, і, разом з тим, — зустрічають гостей і тих, хто повернувся додому. 

Наразі Центральний автовокзал разом з іншими автостанціями Києва знаходиться у приватній власності й відбувається його реконструкція. 

Архітектурне агенство MCube підготувало дизайн-проект, за яким мозаїки залишаються в оновленому інтер’єрі автовокзалу.

______________________________

Сертифікат про авторське право на Зали прощання

Зусиллями команди Фонду 22 квітня 2020 р. документально зафіксовано авторське право АРВМ на унікальну будівлю Залів прощання Парку Пам’яті.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видало відповідний Сертифікат, який документально підтверджує що авторами будівлі є: Мельніченко Володимир Володимирович, Рибачук Ада Федорівна, Коваль Вадим Сергійович, Мілецький Авраам Мойсейович.
На цей документ митець очікував близько 30 років, раз за разом зіштовхуючись з формальними відмовками.
З опису пам’ятки: «Розмірковуючи про індивідуальність особистості, неповторність кожного життя про вплив мистецтва, зокрема архітектури, самих архітектурних форм, свідомо і дбайливо вміщених у простір, поєднаних зі впливом на виховання почуттів та поведінку людей, – місце для прощання, по смерті, – хотілося створити таким, що відповідало би духовним заповідям та естетичним уявленням, які мали би бути властивими й нашому часові, мисленню, суспільним стосункам»
Так виник задум Залів Прощання.