Про Фонд

Фонд Збереження культурної спадщини Ади Рибачук та Володимира Мельніченка
запрацював з лютого 2020 року і має два основних напрямки роботи.

1. Відновлення фрагменту Стіни Пам’яті.

Йдеться про фрагмент горельєфів на підпірний стіні площею близько 120 кв.м. під назвою «Оборона Вітчизни». Фрагмент розташований із фронтальної сторони Стіни Пам’яті, на своєрідному вигині, таким чином відреставрована композиція дозволить сучасному і майбутньому глядачу отримати уяву про масштаб та художню цінність знищеного об’єкту.

Чому це важливо?

Горельєфи Стіни — частина культурної спадщини Києва, його історії, в тому числі — історії протистояння українського мистецтва радянській тоталітарній машині. І є два шляхи розвитку подій — Стіна назавжди залишиться забетонованою, ставши величезним бетонним пам’ятником байдужості людей. Або, об’єднавшись, відновити фрагмент Стіни, що стане показником свідомості, розуміння культурних цінностей світу, у якому ми зараз живемо, і у якому житимуть наступні покоління.

2. Надання майстерні Володимира Мельніченка, в якій зібрано фантастичну колекцію їхніх з Адою Рибачук творів, статусу музейного арт-простору.

Йдеться про створення з майстерні об’єкту, де поєднувалася б художня просвітницька діяльність — галереї, виставки, майстер-класи, тощо — з музейним збереженням спадщини Ади Рибачук та Володимира Мельніченка.

Чому це важливо? 

Сам художник мріє, щоб його майстерня була перетворена на арт-простір, який складатиметься з постійної експозиції творів АРВМ та виставок сучасних художників України. Адже й Володимир Мельніченко і Ада Рибачук були новаторами свого часу, багато експериментували, та через це часто зіштовхувались з агресією зі сторони держави, оскільки не слідували принципам соцреалізму. Тому Володимир Мельніченко цікавиться сучасним мистецтвом, розуміє і підтримує молодих художників.

У колекції АРВМ — живопис, графіка, гравюри, скульптури. Дуже різні за тематикою, але незмінно схожі в одному — близькості з природою, з оточуючим середовищем, людьми, які творять історію «тут і зараз». Це мистецтво, яке повинно бути збережено й знаходитися на видноті, а не бути схованим у коморах в очікуванні свого часу.

Цей час — вже зараз.